Віктор СИДОРЕНКО

Творчий шлях

Віктор Сидоренко - Народний художник України. Член Національної спілки художників України. Академік Академії мистецтв України
БІОГРАФІЯ
Народився 31 грудня 1953 року в м. Талди-Курган, Казахстан 1974-1979 закінчив Харківський художньо-промисловий інститут 1979-1985 асистент професора у Харківському художньо-промисловому інституті 1985-1988 закінчив аспірантуру творчих майстерень Академії мистецтв СРСР (керівник-академік, професор С.А.Григор'єв) 2003-учасник 50-ї Венеціанської Бієнале
ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
З 1997-академік, віце-президент Академії мистецтв України З 1997-заступник голови Національної спілки художників України З 2001 -засновник і директор Інституту проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України 2002-професор Харківської державної Академії дизайну і мистецтв
ПЕРСОНАЛЬНІ ВИСТАВКИ
1989-„Арал", Будинок художника, Харків 1992-Художній музей, Харків 1993-Національний художній музей, Київ 1995-Картинна галерея, Львів 1996-Музей ім. І.Ю.Репіна, Чугуїв 1996-Державний музей мистецтв республіки Казахстан ім. А.Кастеєва, Алмати 1997-Муніципальна галерея, Харків 1998-Будинок архітектора, Харків 1998-Центральний Будинок художника, Київ 1998-виставка в Пенделтон Арт-центрі, Цинцинатті, США 1998-Виставковий зал, Ялта 1998-галерея „Ательє Карась", Київ 1998-галерея „Персона", Київ 1999-Ліль, Франція (каталог) 2000-2001 „Аральський цикл", галерея „Майстерня", Київ 2002-галерея „Совіарт", Київ 2003-„Жорна часу", 50-та Венеціанська Бієнале (каталог) 2003-галерея „Лора Д.", Чикаго, США 2003-„Амнезія", галерея „І--АгГ, Київ (каталог)
КОЛЕКЦІЇ
Національний художній музей, Київ, Україна Харківський художній музей, Україна Дніпропетровський художній музей, Україна Запорізький художній музей, Україна Миколаївський художній музей, Україна Почаївський краєзнавчий музей, Україна Красноградський краєзнавчий музей, Україна Ізмаїльська картинна галерея, Україна Стаханівський історико-художній музей, Україна Міністерство культури і мистецтв України Йельський університет, Школа мистецтв, США Президентський палац, Алмати, Казахстан Колекція Карін Сімон-Кучке, Люненбург, Німеччина Колекція Жан Жака Людовіковіч, Вьєла, Версаль, Франція Колекція Вольфганга Беккерс, Бербеля Кроль, Лаугенфельд, Німеччина Колекція Пітера Шунка, Берлін, Німеччина Колекція Євтушенка Є.А., Москва, Росія Колекція Іванова А.А., Київ, Україна Колекція РЕАЛ-Банку, Харків, Україна Колекція МЕҐА-Банку, Харків, Україна
Постмодерністське висловлювання - це реакція на протистояння між укоріненим уявленням й інноваційним поглядом на той самий об'єкт. Як традиційне, так і інноваційне висловлювання належить суб'єктові й тому лише частково здатне виявити істину як таку. Воно не тільки не прагне висвітлення всього змістовного потенціалу об'єкту, але зумисне уникає його всебічного тлумачення, зміщуючи акценти в площину суб'єктивного. Висловлювання прагне об'єктивності лише у випадку виникнення надлишку суб'єктивних думок з одного й того самого приводу. Доки проблема протистояння укоріненого і контемпорального поглядів існує, об'єкт продовжує стимулювати суб'єктивні інтерпретації та інновації. Естетичне відчуття не сприймає суперечностей і не бажає чекати, коли протиріччя будуть вирішені в актуальному просторі і часі. Художня свідомість рефлексує першою. Починаючи свою специфічну інтелектуально-чуттєву гру з об'єктом, вона пропонує безліч оригінальних варіантів його новаторського прочитання і реалізує його в живій упредметненій формі художнього образу. Безпосередній відбиток мистецького тлумачення у почуттях нерідко ставав джерелом нових суспільних ідей. Проект "Амнезія" Віктора Сидоренка можна розглядати саме в цьому руслі. Джерело ідей художника - радянське минуле, яке багато в чому визначило сьогодення. Митець пропонує глядачеві індивідуальну модель радянської ідеологічної парадигми, репрезентовану особистими дитячими враженнями. Вона вільна від штампів, не викликає полеміки та не спирається на загальновизнані радянські міфологеми. Його не турбують події як такі. Об'єктом художнього дослідження автора стає ледь відчутний відбиток, що живе в глибинах його підсвідомого. Лише він один гідний та піддається "трансляції" (переведенню) в актуальне буття, бо зберігає значення не тільки для особистості художника, а й для певного загалу. Контур, що окреслює персонажі однією неперервною лінією, виступає на перший план. Деталі, що їм властиві, ледь помітні і вторинні стосовно кольорових флуоресцентних, без чіткого обрису, плям. Вони перетікають одна в одну, витягаючись і стискаючись одночасно, ніби розплутують й оголюють реальний образ, прихований ними. Цей аморфний образ - генетична пам'ять митця, яка глибоко у підсвідомому зберігає дитячі переживання, котрі й досі детермінують його сучасні погляди. Таким чином, проект "Амнезія" можна назвати і своєрідним психологічним есе -прикладом само-психоаналізу. Актуалізуючи проблему духовної спадкоємності часів, Віктор Сидоренко пропонує нам власний варіант художньої трансляції історичного змісту та індивідуального досвіду в сьогодення.

Автор статті Людмила Березницька

Віктор СИДОРЕНКО
Альбом-каталог
Київ2003
Видано:Інститут проблем сучасного мистецтва.

©2006